April 20th, 2019

Кирилл, Книги, Новотроицк

Телефонный опрос КМИС до дебатов: явка во 2 туре будет ниже (ок. 55%) и рейтинги.

З 6 по 18 квітня КМІС провів так зване роллінгове опитування. Опитування проводилось щодня, методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Дизайн дослідження побудований таким чином, щоб отримати репрезентативні результати як загалом для усього зібраного масиву відповідей, так і окремо для кожних двох днів опитування. Використовується метод «ковзного середнього»: наприклад, опитування розпочалось 6 квітня, перший набір даних, що аналізується - за 5-6 квітня, наступний – за 6-7 квітня, потім  - за 7-8 квітня і т. д. Таким чином, кожен день вноситься нова «порція» даних, але при цьому зберігається достатній обсяг вибірки для аналізу. Для забезпечення репрезентативності масиву в цілому і масивів для окремих пар днів будувалися спеціальні статистичні ваги, які приводили структуру масивів у відповідність з офіційною статистикою за такими параметрами, як регіон, тип населеного пункту (місто/село), стать, вік. В ході роллінгового опитування проведено 2600 інтерв'ю (6-18квітня), похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 5%.

В ході дослідження респондентам ставилось питання про те, чи будуть вони голосувати в другому турі виборів 21 квітня («Скажіть, будь ласка, чи збираєтеся ви брати участь у другому турі виборів президента України 21 квітня, в якому братимуть участь Зеленський Володимир і Порошенко Петро?»). Тим респондентам, які збираються брати участь у виборах, ставилось питання: «За кого з цих кандидатів (Зеленський Володимир чи Порошенко Петро), ви, швидше за все, проголосуєте у другому турі, який відбудеться 21 квітня?».

Так виглядає динаміка рейтингів кандидатів, якщо аналізувати більш довгі «хвилі» опитування по 4 дні (обсяг вибірки такої хвилі – 800 респондентів, що робить дані більш точними).

Зниження рейтингу Зеленського і підвищення рейтингу Порошенко, яке відбувалося з 6 до 16 квітня, призупинилося,  різниця між їх рейтингами за останні декілька днів навіть трохи збільшилася, але різниця незначуща.

Наводимо розподіл відповідей респондентів на це питання по дводенних періодах:

6-7 квітня 7-8 квітня 8-9 квітня 9-10 квітня 10-11 квітня 11-12 квітня 12-13 квітня 13-14 квітня 14-15 квітня 15-16 квітня 16-17 квітня 17-18 квітня
Проголосую за Володимира Зеленського 50,8 49,5 54,8 52,0 48,7 45,9 43,4 49,4 48,8 50,6 49,1 48,5
Проголосую за Петра Порошенко 21,9 19,6 17,8 21,1 21,9 22,4 24,6 25,4 30,0 27,1 23,5 22,9
Зіпсую бюлетень ,5 ,3 ,9 1,8 1,1 1,0 2,7 2,1 ,3 ,6 1,5 2,0
Не буду брати участі у виборах 6,2 3,8 ,6 1,4 1,2 1,7 2,0 1,0 ,2 ,2 ,1 ,4
Важко відповісти 20,5 26,8 25,9 23,6 27,1 28,9 27,3 22,1 20,6 21,4 25,8 26,2

Наводимо розподіл відповідей на питання про голосування від тих респондентів, що підуть голосувати та визначились із своїм вибором кандидата.

6-7 квітня 7-8 квітня 8-9 квітня 9-10 квітня 10-11 квітня 11-12 квітня 12-13 квітня 13-14 квітня 14-15 квітня 15-16 квітня 16-17 квітня 17-18 квітня
Проголосую за Володимира Зеленського 69,9 71,6 75,5 70,8 69,0 67,2 63,8 66,0 61,9 65,1 67,6 67,9
Проголосую за Петра Порошенко 30,1 28,4 24,5 29,2 31,0 32,8 36,2 34,0 38,1 34,9 32,4 32,1

Всім респондентам також ставилось питання про їх оцінку дій та заяв кандидатів у Президенти: «У другий тур виборів президента України вийшли Володимир Зеленський і Петро Порошенко. За час, що минув з дня голосування у першому турі (неділя, 31 березня), вони обидва здійснювали якісь дії і робили свої заяви. Наскільки ви схвалюєте або не схвалюєте дії та заяви Володимира Зеленського? Наскільки ви схвалюєте або не схвалюєте дії та заяви Петра Порошенко»?

Оцінка дій та заяв Володимира Зеленського

6-7 квітня 7-8 квітня 8-9 квітня 9-10 квітня 10-11 квітня 11-12 квітня 12-13 квітня 13-14 квітня 14-15 квітня 15-16 квітня 16-17 квітня 17-18 квітня
Повністю схвалюю 21,8 21,3 24,3 25,9 19,9 16,2 17,5 20,4 22,7 22,9 22,0 22,0
Скоріше схвалюю 32,1 30,1 32,1 30,3 31,8 29,4 28,3 28,9 24,4 25,8 24,6 25,4
Скоріше не схвалюю 12,8 12,6 14,1 13,6 13,9 16,7 16,6 15,9 16,2 13,6 15,2 16,3
Повністю не схвалюю 17,1 17,3 14,0 13,5 14,6 17,6 20,2 19,7 21,6 22,4 20,9 17,9
Важко сказати, відмова відповідати 16,2 18,7 15,5 16,7 19,7 20,1 17,4 15,1 15,1 15,3 17,3 18,5

Оцінка дій та заяв Петра Порошенко

6-7 квітня 7-8 квітня 8-9 квітня 9-10 квітня 10-11 квітня 11-12 квітня 12-13 квітня 13-14 квітня 14-15 квітня 15-16 квітня 16-17 квітня 17-18 квітня
Повністю схвалюю 9,1 7,2 8,0 8,6 9,3 8,1 7,8 8,2 9,1 9,6 10,3 9,0
Скоріше схвалюю 19,9 19,1 16,6 15,8 15,2 16,4 18,9 19,0 19,1 19,5 19,7 18,7
Скоріше не схвалюю 26,0 26,5 23,8 24,1 25,7 24,3 23,3 23,0 22,3 20,3 21,6 22,2
Повністю не схвалюю 32,4 34,7 40,3 39,3 39,8 41,5 40,0 41,3 40,9 41,1 39,3 41,1
Важко сказати, відмова відповідати 12,5 12,5 11,3 12,1 10,0 9,7 10,0 8,4 8,6 9,5 9,1 8,9

Так виглядає динаміка оцінки дій та заяв кандидатів в період с 6 по 18 квітня («схвалюю» - сума відповідей «повністю схвалюю» та «скоріше схвалюю»; «не схвалюю» - сума відповідей «скоріше не схвалюю» та «повністю не схвалюю»).

Коментар генерального директора КМІС, В.І.Паніотто

Звичайне поквартирне дослідження методом «обличчя до обличчя», як показують результати першого туру, дещо більше відповідають результатам виборів, ніж телефонне опитування (зокрема в телефонному опитуванні був дещо завищений рейтинг Порошенко), але вони не дозволяють вивчити динаміку процесів.  Бригади інтерв'юерів отримують завдання і на свій розсуд можуть розподіляти завданні вибірки – спочатку їхати у сільську місцевість чи спочатку проводити інтерв'ю у місті і т.д.  Скажімо, якщо ми провели дослідження з 9 до 14 квітня, то результати характеризують ситуацію не на 14 квітня, а в середньому за весь період (80% анкет можуть бути зібрані, наприклад, з 9 по 12 квітня).  Єдиним способом вивчення тенденцій є роллінгові дослідження. Недоліком є те, що ці дослідження, які здійснюються за мобільними телефонами, репрезентативні для тих 93% населення, які мають мобільні телефоні (через це і більша похибка при прогнозуванні результатів виборів). В телефонних опитування дещо вищий відсоток заможних людей і тих, хто користується Інтернетом.


18.4.2019
Кирилл, Книги, Новотроицк

Чибис решил бороться с оттоком населения из Мурманска хэштегом.

Врио губернатора Мурманской области Андрей Чибис призвал бороться с оттоком населения из региона и даже при разработке вместе с командой правительства стратегии развития области был создан хэштег #сюдаанеотсюда.
Американцы шокированы сокращением населения в Мурманске
Кирилл, Книги, Новотроицк

Почему в России с 1991 года исчезло почти тысяча городов и поселков?

Материал 2017 года от burckina_faso.
Я уже неоднократно показывал исчезновение (вымирание) миллионов людей, тысяч заводов, школ и больниц в России, которые согласно концепции захвативших власть либералов, должны исчезнуть, невписавшись в капитализм. Так с 1991 года вымерло и не родилась порядка 22-24 миллионов россиян, закрылось 7,4 тысячи больниц, исчезло 24,1 тысячи школ, а также десятки тысяч крупных и средних заводов и фабрик.

Логично, что полномасштабный длительный экономический кризис (деиндустриализация) вызвал цивилизационные сдвиги. Так, почти мгновенно с 1991 года в стране остановилась урбанизация:

Сельским жителям некуда стало уезжать из деревни, где с развалом колхозов жизнь практически остановилась и начался откат в средневековье. Вместе с колхозами из сельской местности исчезли школы и больницы. Дошло до того, что эксперты предсказывают откат социальной сферы на уровень 1913 года к 2020 году.

Но только ли на селе замерла жизнь, где ускоренно стали исчезать и вымирать целые деревни и села? Схожая картина случилась с городами. Если до 1991 года число городов и поселков городского типа в РСФСР закономерно росло, то после 1991 года начался обратный процесс.

Число городов и поселков городского типа в РСФСР/РФ с 1926 года:

Если к 1991 году их число выросло до 3 256, то после их число упало почти тысячу за 25 лет. Причем, после 2000 года процесс явно ускорился. Так, если с 1991 года исчезало ежегодно по 38 единиц, то после 2004 года стало исчезать по 52,6 города и поселка в год. Если раньше нас удивлял заброшенный Чернобыль, то теперь он удивлять перестал, так как заброшенные города-призраки и поселки городского типа есть теперь в каждом регионе России.
Ответ на вопрос заголовка простой: потому, что капитализм. Именно он ударно убивает Россию и народы, живущие в ней.
Использованы материалы переписей населения СССР, сборников Госкомстата РСФСР и Росстата.
Кирилл, Книги, Новотроицк

ТОП-25 городов России в 1991 и 2018-2019 годах.

1991 год
Население городов РСФСР
1. Москва 9 017 415
2. Ленинград 5 007 469
3. Новосибирск 1 446 000
4. Горький 1 445 000
5. Свердловск 1 375 000
6. Куйбышев 1 244 000
7. Омск 1 167 000
8. Челябинск 1 148 000
9. Казань 1 105 000
10. Пермь 1 100 000
11. Уфа 1 097 000
12. Ростов-на-Дону 1 028 000
13. Волгоград 1 005 000
14. Красноярск 924 000
15. Саратов 911 000
16. Воронеж 900 000
17. Тольятти 655 000
18. Владивосток 648 000
19. Ульяновск 648 000
20. Ижевск 647 000
21. Иркутск 641 000
22. Ярославль 638 000
23. Краснодар 631 000
24. Хабаровск 613 000
25. Барнаул 607 000
Статистика 2018-2019 годов. Москва, Санкт-Петербург и Казань за 2019 год.
1. Москва 12 615 882
2. Санкт-Петербург 5 383 968
3. Новосибирск 1 612 833
4. Екатеринбург 1 468 833
5. Нижний Новогород 1 259 013
6. Казань 1 251 969
7. Челябинск 1 202 371
8. Омск 1 172 070
9. Самара 1 163 399
10. Ростов-на-Дону 1 130 305
11. Уфа  1 120 547
12. Красноярск 1 090 811
13. Пермь 1 051 583
14. Воронеж 1 047 549
15. Волгоград 1 013 533
16. Краснодар 899 541
17. Саратов 844 858
18. Тюмень 768 358
19. Тольятти 707 408
20. Ижевск 648 213
21. Барнаул 632 372
22. Ульяновск 626 540
23. Иркутск 623 869
24. Хабаровск 618 150
25. Ярославль 608 722
Что удивляет? Москва и Петербург стоят в особой категории, поэтому ничего удивительного. Москва выросла с 1991 года в 1,4 раза. Петербург в 1,08 раз. Из городов миллионников удивил Нижний - он за российские годы потерял 200 000 человек. Екатеринбург стал столицей Урала, поэтому прибавка в 100 000 человек ожидаема. Больше всех из городов миллионников 2 уровня прибавил Новосибирск - официальная столица Сибири. В 1991 году было 13 гоородов миллионников, сейчас их 15. К ним добавились Воронеж и Красноярск. Красноярск стал второй столицей Сибири, назначенцы из которого расходятся по всей стране. Из городов 3 уровня по прибавке удивили только Краснодар и Тюмень. Краснодар с 1991 года прибавил 270 000 человек. Краснодар стал столицей туристического края вместе с Сочи. 270 000 также прибавила Тюмень, которой управляли Собянин и Якушев. Тюмень входит в топ городов по уровню жизни и благоустроенности.
Кирилл, Книги, Новотроицк

Перевод статьи о рейтингах кандидатов в Македонии 2019.

Македонское радиовещание объявило опрос общественного мнения в преддверии президентского опроса во вторник, в котором говорится, что кандидатом в президенты от VMRO-DPMNE и коалиции Гордана Силяновска Давкова из македонцев убедительно руководит Стево Пендаровски.
Согласно опросу MRT, 34% македонцев проголосуют за Сильяновску, опередив Пендаровского, за которого проголосуют 28,7% тех, кто имеет македонское происхождение, и Блерима Река, у которого 0,80%.
Опрос по МРТ был проведен агентством «М-проспект» по репрезентативной выборке из 1190 респондентов.
Согласно заявлениям телеканала, статистическая ошибка составляет 2,8%, и чуть меньше, чем это общее преимущество кандидата Стево Пендаровски перед Горданой Силяновской Давковой.
Пендаровски с рейтингом 26,7% лидирует с преимуществом, выраженным меньше, чем статистическая ошибка 2,8% перед Сильяновской с рейтингом 24% и Блеримом Река с поддержкой 11,10%. 16,4% избирателей не проголосуют за одного, а 15,8 ответили, что еще не решили. 6% отказываются отвечать.
В то же время, согласно опросу, проведенному MRT, бойкот также провалится, о чем говорят только 10,7% респондентов.